зговоритися

Зговори́тися, -рю́ся, -ришся

гл. Разговориться. Зговорились удівці, а сидячи в кабаці: лучча жінка первая, а ніж тая другая. Гадяч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зговоритися — зговори́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зговоритися — див. зговорюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зговоритися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. зговоритися — ЗГОВОРИ́ТИСЯ див. згово́рюватися. Словник української мови в 11 томах