1. Словник української мови Грінченка

згористий

Згористий, -а, -е

Покатый, наклонный. Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору. Левиц. І. 457.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згористий — Похилий, (реґіоналізм) Не зважаючи на згористу місцевість, [ЗБ 154]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
  2. згористий — зго́ристий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. згористий — див. похилий Словник синонімів Вусика
  4. згористий — -а, -е. Який знижується поступово, без крутизни; положистий. Згористий лоб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. згористий — ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. згористий — ЗГО́РИСТИЙ, а, е. Який знижується поступово, без крутизни; положистий. Доріжка повилася наниз по згористому пригарку, де чорніла вже густа тінь (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах