1. Словник української мови Грінченка

згризати

Згриза́ти, -за́ю, -єш

сов. в. згризти, -зу, -зе́ш, гл.

1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. Рудч. Ск. 133.

2) Изгрызать, изгрызть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згризати — згриза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. згризати — -аю, -аєш, недок., згризти, -зу, -зеш, док., перех. 1》 З'їдати гризучи. || рідко. Загризати (про тварин). || Гризучи, обгризаючи, псувати що-небудь. 2》 перен. Дуже мучити, терзати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згризати — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
  4. згризати — ЗГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш, док., перех. 1. З’їдати гризучи. Він примусив себе випити склянку молока та згризти якийсь сухар (Шовк., Інженери, 1956, 473); *Образно. Семи літ він лишився без батьків. Словник української мови в 11 томах