згуда
Згу́да, -ди
ж. Осмѣяніе, посрамленіе. Закохався я тяжко в тобі. Тепер я готов присягати, що не вийду з тої хати; нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду. Нехай мене виганяють, кийом боки облатають, а я буду з того сміятись. Грин. III. 159.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згуда — згу́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- згуда — -и, ж., діал. Висміювання, глум. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згуда — ЗГУ́ДА, и, ж., діал. Огуда. Закохався я тяжко в тобі .. Нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах