1. Словник української мови Грінченка

згір'я

Згірря, -ря и згір'я, -р'я

с. Холмикъ; взгорье. Левч. 27. см. згірок. Східці по згір'ю направляли (у хату). МВ. (О. 1862. І. 72). Не згір'ях лісових знайшли його оселю. К. Псал. 299.

---------------

Згір'я

см. згірря.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згір'я — згі́р'я іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. згір'я — див. висота Словник синонімів Вусика
  3. згір'я — -я, с., розм. Те саме, що узгір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. згір'я — ГОРА́ (значне підвищення над навколишньою місцевістю), БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т) діал.; КИЧЕ́РА діал. (вкрита лісом, крім вершини); СКЕ́ЛЯ, СКЕЛИ́НА рідше (зі стрімкими схилами та гострими виступами); УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (ЗГІ́Р'Я) (невисока). Словник синонімів української мови