1. Словник української мови Грінченка

здавня

Здавну, здавня

нар. = здавна. Вона мене здавну знає. Чуб. V. 1033. Мири вічностю ся здавна називають. Ном. № 390.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здавня — зда́вня прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. здавня — див. здавна Словник синонімів Вусика