здиво Зди́во, -ва с. = диво. Вх. Лем. 419. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me здивлятися здивовижений Значення в інших словниках здиво — зди́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови здиво — див. диво Словник синонімів Вусика
Значення в інших словниках здиво — зди́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови здиво — див. диво Словник синонімів Вусика