здобутися

Здобува́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. здобутися, -будуся, -дешся, гл. Добывать, добыть что, раздобывать, раздобыть, разжиться на что. Здобувся добре сіромаха. Ном. № 4028. Употребл. по большей части съ предл. на: на кращі почуття і задуми здобутись. К. ХП. 71.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобутися — здобу́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здобутися — див. здобуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здобутися — ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. здобутися — ЗДОБУ́ТИСЯ див. здобува́тися. Словник української мови в 11 томах