здогін
Здогін, -го́ну
м. Доганка, погоня. на здогін. Въ догонку, въ погоню. Я за ним на здогін, — на тобі макогін. Чуб. V. 1160.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Здогін, -го́ну
м. Доганка, погоня. на здогін. Въ догонку, въ погоню. Я за ним на здогін, — на тобі макогін. Чуб. V. 1160.