1. Словник української мови Грінченка

здолати

Здола́ти, -ла́ю, -єш

гл.

1) Одолѣть.

2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. Яків усе хорів... Давно вже він не робив нічого, не здолав. МВ. Н. 206.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здолати — здола́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здолати — -аю, -аєш і рідко здоліти, -ію, -ієш, док. 1》 перех. Перемогти в боротьбі, підкорити силою зброї. || Перебороти, подолати що-небудь. || Пересилити, приборкати в собі яке-небудь почуття. 2》 перех. Упоратися з чимось, що вимагає фізичних зусиль, праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здолати — ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА́ТИ ким, ОПАНО́ВУВАТИ кого, що, ким, чим, ОБХО́ПЛЮВАТИ кого, що, ОБІЙМА́ТИ кого, що, ОБНІМА́ТИ кого... Словник синонімів української мови
  4. здолати — ЗДОЛА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ЗДОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. перех. Перемогти в боротьбі, підкорити силою зброї. Під дев’яте травня в нічку Звістка пролунала: Наша Армія Радянська Фашистів здолала! (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах