1. Словник української мови Грінченка

здрочитися

Здрочи́тися, -чу́ся, -чишся

гл. Вспылить, взбѣситься. Той і здрочивсъ за кожух. О. 1862. VI. 36.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здрочитися — здрочи́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. здрочитися — здрочуся, здрочишся, розм. Док. до дрочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здрочитися — ЗДРОЧИ́ТИСЯ, здрочу́ся, здро́чишся, розм. Док. до дрочи́тися. Забрав [шинкар] волів, Овець, корів, Ще він же і здрочився! Загарбав кіз І жита віз… Бодай їм подавився! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 135); А вона [корова], капосна, .. Словник української мови в 11 томах