здружити
Здружити, -жу, -жи́ш
гл.
1) Сочетать бракомъ.
2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здружити — здружи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- здружити — див. здружувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здружити — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови
- здружити — ЗДРУЖИ́ТИ див. здру́жувати. Словник української мови в 11 томах