1. Словник української мови Грінченка

здурніти

Здурні́ти, -ні́ю, -єш

гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупымъ. Вх. Лем. 419.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здурніти — здурні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здурніти — ЗДУРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Док. до дурні́ти. – З нашого міста .. виходили колись дуже мудрі люди, поети, біскупи, навіть міністри, воно що лиш з тої пори, як утворили раду повітову, нараз здурніло (Б. Словник української мови у 20 томах