здіб

Здіб, здо́бу

м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. вона на такий здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и... Вх. Зн. 21.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здіб — здобу, ч., зах. Зовнішній вигляд, статура. Великий тлумачний словник сучасної мови