здігнати

Здігнати, здожену, -не́ш

м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здігнати — ЗДІГНА́ТИ див. здоганя́ти. Словник української мови у 20 томах