здігнати
Здігнати, здожену, -не́ш
м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здігнати — ЗДІГНА́ТИ див. здоганя́ти. Словник української мови у 20 томах