1. Словник української мови Грінченка

зеленцем

Зеленце́м

нар. Въ незрѣломъ видѣ. Ей, обскубуть горох наш зеленцем? Арт.( О. 1861. III. 99). Саме погане діло, як ото зеленцем що небудь з огородини їсти — зараз почне тебе в отрунку різати. Харьк. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зеленцем — зеленце́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зеленцем — НА́ДЗЕЛЕНЬ (про рослини, плоди — не зовсім дозрілим, достиглим), ЗА́ЗЕЛЕНЬ рідко; ЗЕЛЕНЦЕ́М (у недозрілому вигляді, ще зеленим). Жали жито ще надзелень (Словник Б. Грінченка); Цієї осені вдарили ранні заморозки, і дерева, ще не встигши пожовтіти, уже осипались зеленцем (О. Гончар). Словник синонімів української мови