земляночка
Землянка, -ки
ж.
1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. І. 131.
2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила.
3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Вх. Зн. 21. ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- земляночка — земля́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- земляночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до землянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- земляночка — ЗЕМЛЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до земля́нка. Земляночку викопав Марко під самим дубом (Стор., І, 1957, 390). Словник української мови в 11 томах