зимки
Зи́мки, мок
ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Зи́мки, мок
ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.