злагідливий
Злагідливий и злагідний, -а, -е
Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була. Грин. III. 386.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злагідливий — злагідли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- злагідливий — ЗЛАГІДНИЙ див. згідливий. Словник синонімів Караванського
- злагідливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
- злагідливий — -а, -е. Те саме, що зговірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- злагідливий — ЗГІ́ДЛИВИЙ (з яким легко дійти згоди), ЗГОВІ́РЛИВИЙ, ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, НЕСПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, ЗГО́ДЛИВИЙ рідко, ЛА́ГІДЛИВИЙ (ЛА́ГОДЛИВИЙ) рідко. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (І. Франко); — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять. Словник синонімів української мови
- злагідливий — ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що згові́рливий. — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять.. Майже всі. Злагідлива, вмієш лисицею до кожного підкотитися, медовим словом внести дух миротворення… (Гончар, Циклон, 1971, 157). Словник української мови в 11 томах