1. Словник української мови Грінченка

злакомитися

Злакомитися, -млюся, -мишся

гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Чуб. V. 215. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злакомитися — зла́комитися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. злакомитися — -млюся, -мишся; мн. злакомляться; док., діал., на що. Поласитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злакомитися — зла́комитися спокуситися (ср, ст): А коли селянинові хтось дає щось задармо, це вже щось несамовите, треба зі всіх сторін оглянути, обнюхати, на кінці кинути, “бо для хлопів дурнички нема”. І в тім ціла вина Білого, що злакомився на дурничку (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. злакомитися — ЗЛА́КОМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. злакомляться: док., діал., на що. Поласитися. — Якби ми були думали, що ви злакомитесь на гроші, були б вас не вибирали (Март., Тв., 1954, 418). Словник української мови в 11 томах