злидарь

Злидарь, -ря́

ж. Бѣднякъ. Бор. 35. Має своє поле, худоду таку, а по людях робить поденно, мов який злидарь. Г. Барв. 186. Злиденні злидарі. К. ПС. 13. ум. злидарик. ув. злидарюка. Аф. 455.