1. Словник української мови Грінченка

злинути

Зли́нути, -ну, -неш

гл. Слетѣть; взлетѣть. Злину з дуба. Гол. IV. 446. З дерева злинула голубка, сіла мені на плече. Левиц. Пов. 17. Побачив він Духа Божого, що спустився, як голуб, і злинув на него. Єв. Мт. III. 16. Злинув на дерево.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злинути — зли́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. злинути — див. злинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злинути — ЗЛІТА́ТИ (летячи, підніматися в повітря), ЗЛИНА́ТИ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНІМА́ТИСЯ (ПІДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНО́СИТИСЯ, ЗРИНА́ТИ, ШУГА́ТИ (стрімко); ЗРИВА́ТИСЯ, ПОРИВА́ТИСЯ (раптово і швидко); СПУ́РХУВАТИ (перев. про птахів, метеликів і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. злинути — ЗЛИ́НУТИ див. злина́ти. Словник української мови в 11 томах