1. Словник української мови Грінченка

злобний

Злобний, -а, -е

= злобливий. Помилуй, пані благородна! не дай загинуть головам, будь милостива, будь не злобна. Котл. Ен. І. 17.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злобний — зло́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. злобний — див. ЗЛИЙ Словник синонімів Караванського
  3. злобний — див. злий Словник синонімів Вусика
  4. злобний — -а, -е. Сповнений злоби; злий (у 1 знач.). || Який виражає злобу, злість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. злобний — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. злобний — ЗЛО́БНИЙ, а, е. Сповнений злоби; злий (у 1 знач.). Прибігла фурія із пекла, ..Зла, хитра, злобная, запекла (Котл., І, 1952, 176); Роздратовано лапнув [Івашко] по подушці, нічого не знайшов, щоб розчавити, і сів, злобний, нашорошений (Кач. Словник української мови в 11 томах