злоги

Злоги, -гів

м. мн.

1) Роды. Балт. у.

2) сидіти на зло́гах. Сидѣть подпершись локтями. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злоги — зло́ги множинний іменник пологи діал. Орфографічний словник української мови
  2. злоги — -ів, мн., діал. Пологи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злоги — ПОЛО́ГИ (ПО́ЛОГ рідко) (фізіологічний процес виходу плода з тіла матері), РОДИ́НИ розм., РО́ДИ розм., рідше, ПО́РІ́Д діал., РО́ДИВО діал., ЗЛО́ГИ діал. Вона ще не зовсім видужала після важких пологів (З. Словник синонімів української мови
  4. злоги — ЗЛО́ГИ, ів, мн., діал. Пологи. Кілька день по злогах вона взялася до роботи (Фр., V, 1951, 107). Словник української мови в 11 томах