зломочок

Зломок, мку

м. Обломокъ. ум. зломочок. Шаблю поламали недавно та поробили ножі, а один зломочок товщенький такий брали на весілля. О. 1862. V. 87. Се мабуть невеличкий зломочок якогось давнюю широкого оповідання. О. 1862. V. 91.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me