1. Словник української мови Грінченка

злостувати

Злостува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Канев. у. Ще дужче злостує. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злостувати — злостува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. злостувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що злоститися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злостувати — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  4. злостувати — Зло́стува́ти, -сту́ю, -сту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. злостувати — ЗЛОСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що злости́тися. Словник української мови в 11 томах