злукавіти

Злукавіти, -вію, -єш

гл. Сдѣлаться лукавымъ, хитрымъ. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла. Св. Л. 63.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me