злупати
Злупати, -паю, -єш
гл.
1) Грабить. Церков злупали, Христа взяли. Чуб. III. 349.
2) Сковырять, сколоть, снять слой. Сяде на спід крохмаль, а він його злупа, наллє води та змиє. Лебед. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me