1. Словник української мови Грінченка

зліплювати

Зліплювати, -люю, -єш

сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл.

1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка. Чуб. І. 52.

2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце. Рудч. Ск. І. 144.

3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець. Левиц. І. 209.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зліплювати — злі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зліплювати — -юю, -юєш, недок., зліпити, зліплю, зліпиш; мн. зліплять; док., перех. 1》 Створювати способом ліплення які-небудь зображення з м'якого, в'язкого і т. ін. матеріалу. 2》 розм. Виготовляти, споруджувати що-небудь за допомогою м'якої, в'язкої речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зліплювати — КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). Словник синонімів української мови
  4. зліплювати — ЗЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗЛІПИ́ТИ, зліплю́, злі́пиш; мн. злі́плять; док., перех. 1. Створювати способом ліплення які-небудь зображення з м’якого, в’язкого і т. ін. матеріалу. [Дженні:] А як часом для забавки зліпив би хто фігурку, то й се вже гріх?... Словник української мови в 11 томах