1. Словник української мови Грінченка

змалювати

Змалювати, -люю, -єш

гл. Списать, написать, изобразить (красками, словомъ, мыслью). Та коли б була знала та з тобою не стояла, то б я собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змалювала. Чуб. V. 100. Поки Бога змалюєм, то чорта звоюєм. Ном. № 10427. Була чорнява, в рум'янцях, уста червоні... змалювати б таку та дивитись. МВ. ІІ. 182. Ізмалювавши себе в своїй голові на поштарських, тільки погукував: «торкай!» Св. Л. 170.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змалювати — Нашкодити [I] змалюва́ти: напроказить [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. змалювати — змалюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. змалювати — див. змальовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. змалювати — змалюва́ти вул. нашкодити, знищити (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. змалювати — (ні) перо́м не списа́ти (описа́ти) (ні сло́вом не сказа́ти) чого, фольк. 1. Хтось не може визначити, висловити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. змалювати — ЗОБРАЖА́ТИ (передавати кого-, що-небудь у художніх образах у творах літератури, мистецтва, в розповіді і т. ін.), ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ВІДТВО́РЮВАТИ, ВІДБИВА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ книжн. Словник синонімів української мови
  7. змалювати — Змалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш, -лю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. змалювати — ЗМАЛЮВА́ТИ див. змальо́вувати. Словник української мови в 11 томах