1. Словник української мови Грінченка

змислити

Зми́слити, -лю, -лиш

гл. Подумать; придумать; выдумать. А грішачи, змислив собі, шо ще я млад; покаюся прежде смерти, не пійду і в ад. КС. 1883. II. 470. Покажеш праведне слово так, як воно вийшло з праведних уст, сами ви дивуєтесь, як то воно в таку далеку старовину так ясно та сміливо змишлено. К. (О. 1861. II. 230). Змислили п'яним собором. К. ПС. 126.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змислити — зми́слити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. змислити — -лю, -лиш, док., перех., діал. 1》 Уявити. 2》 Придумати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змислити — ДОДУ́МАТИСЯ до чого (розмірковуючи, зробити певні висновки), ЗМІРКУВА́ТИ що, ДОМІРКУВА́ТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ що, ПРИДУ́МАТИ що, ДОДУ́МАТИ що, ДІЙТИ́ чого, до чого, ДОБРА́ТИ (ДІБРА́ТИ) чого, розм., ПРИХИТРИ́ТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  4. змислити — ЗМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал. 1. Уявити. А я б і справді з дорогою душею зараз би до вас вибралася, дарма, що тепер північ і надворі негода, яку тільки можна собі змислити (Л. Укр., V, 1956, 72); Важко було.. Словник української мови в 11 томах