1. Словник української мови Грінченка

змочувати

Змочувати, -чую, -єш

сов. в. змочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Смачивать, смочить, измачивать, измочить. Змочувала холодною водою засмажені Прісчині уста. Мир. Пов. І. 170. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Ні дощик його не змоче. Мет. 208.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змочувати — змо́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змочувати — -ую, -уєш, недок., змочити, змочу, змочиш, док., перех. Намочуючи, робити мокрим, вологим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змочувати — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ... Словник синонімів української мови
  4. змочувати — ЗМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМОЧИ́ТИ, змочу́, змо́чиш, док., перех. Намочуючи, робити мокрим, вологим. Часто доводилось обходити єрики й озерця, де Остап освіжавсь холодною водою та змочував розпалене гарячкою чоло (Коцюб. Словник української мови в 11 томах