1. Словник української мови Грінченка

зміркувати

Зміркува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Сообразить. К. Іов. 45. Зміркували, зрахували, що з козака буде. К. Досв. 163.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зміркувати — (гнів): зменшити [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. зміркувати — зміркува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зміркувати — див. зрозуміти Словник синонімів Вусика
  4. зміркувати — див. змірковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зміркувати — ДОДУ́МАТИСЯ до чого (розмірковуючи, зробити певні висновки), ЗМІРКУВА́ТИ що, ДОМІРКУВА́ТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ що, ПРИДУ́МАТИ що, ДОДУ́МАТИ що, ДІЙТИ́ чого, до чого, ДОБРА́ТИ (ДІБРА́ТИ) чого, розм., ПРИХИТРИ́ТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  6. зміркувати — ЗМІРКУВА́ТИ див. змірко́вувати. Словник української мови в 11 томах