зм'яти

Зм'я́ти, зімну, -неш

гл. = зімняти. Чуб. V. 1185. Да покуль батеньку я в'єднав, я свою шапочку стер та зм'яв. Мет. 179.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зм'яти — ЗМ'Я́ТИ див. змина́ти¹. Словник української мови у 20 томах