знакомий

Знако́мий, -а, -е

Знакомый, извѣстный. К. Псал. 203. До порогів недалеко, знакома дорога. Морд. Знакомі люде дохожали улицею. МВ. ІІ. 104. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть. Ном. № 9482.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знакомий — Знайомий, знайомець Словник чужослів Павло Штепа
  2. знакомий — зна́ко́мий знайомий (ст): Часом вечорами збиралися у нього різні його знакомі, і ми бували також на цих дуже скромних прийняттях (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт