знарядити

Знарядити

см. знарязкати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знарядити — див. знаряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знарядити — ЗНАРЯДИ́ТИ див. ЗНАРЯДЖА́ТИ. Словник української мови в 11 томах