1. Словник української мови Грінченка

зненацька

Зненацька

нар. Неожиданно, внезапно. Кіевск. у. Напасть на ворогів збірався, зненацька копоті їм дать. Котл. Ен. V. 28. Зненацька ударили на всі московськії сили. Гол. І. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зненацька — знена́цька прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зненацька — пр., несподівано, раптово, раптом, обр. як сніг на голову, як грім з ясного неба, д. знеобачка, знезнімки. Словник синонімів Караванського
  3. зненацька — див. раптом Словник синонімів Вусика
  4. зненацька — [знеинац'ка] присл. Орфоепічний словник української мови
  5. зненацька — присл. Несподівано, раптом. || Ненароком, випадково. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зненацька — РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ (УРАЗ), ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛА розм., НА́ГЛО розм. Словник синонімів української мови
  7. зненацька — Знена́цька, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. зненацька — ЗНЕНА́ЦЬКА, присл. Несподівано, раптом. Зненацька сам зоставсь я і дивую, Як швидко зник той гурт мені в очах (Л. Укр., IV, 1954, 91); Зненацька щось різонуло обрій, сліпуче осяяло хмари і з велетенською силою загуркотіло над світом (М. Ол. Словник української мови в 11 томах