зобати
Зоба́ти, -ба́ю, -єш
гл. = дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зобати — Їсти Словник застарілих та маловживаних слів