зоглядати
Зогляда́ти, -да́ю, -єш
гл. Созерцать, смотрѣть на. Бо як тебе зоглядаю, отця й неньку споминаю. Мл. л. сб. 134.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зоглядати — зогляда́ти дієслово недоконаного виду поглядати рідко Орфографічний словник української мови
- зоглядати — див. зглядати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зоглядати — ДИВИ́ТИСЯ перев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИ розм., ЗИ́РИТИ розм., ГЛИ́ПАТИ розм., НАВО́ДИТИ О́КОМ розм., НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ЗРІ́ТИ заст., СПОЗИРА́ТИ заст.; СПОСТЕРІГА́ТИ кого, що, ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ), ЗОРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- зоглядати — ЗОГЛЯДА́ТИ див. згляда́ти. Словник української мови в 11 томах