зодягти
Зодяга́ти, -га́ю, -єш
сов. в. зодягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. МВ. ІІ. 42. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. Мет. 370. І не зодіг його з мого достатку. К. Іов. 67.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зодягти — зодягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зодягти — див. зодягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зодягти — ОДЯГА́ТИ кого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИ розм., ВОДИ́ТИ у чому, розм., ОБЛАЧА́ТИ заст., уроч., ірон. Словник синонімів української мови
- зодягти — ЗОДЯГТИ́ див. зодяга́ти. Словник української мови в 11 томах