зозуленятко
Зозуленя́, -ня́ти
с. Дѣтенышъ кукушки. ум. зозуленя́тко. Птахи між своїми,.. годують тих зозуленяток. О. 1862. IX. 107.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зозуленятко — зозуленя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- зозуленятко — -а, с. Пестл. до зозуленя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зозуленятко — ЗОЗУЛЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до зозуленя́. Птахи між своїми.. годують тих зозуленяток (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах