зозулин
Зозулин, -на, -не
1) Кукушкинъ.
2) раст. а) зозулині рушнички. Listera ovata В. ЗЮЗО. І. 127; б) — сльози. Listera ovata В. ЗЮЗО. І. 127, Orchis militaris L. ЗЮЗО. І. 130; в) — черевички. раст.? г) — чоботи. раст. Orchis ustulata. Шух. І. 22.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зозулин — зозу́лин прикметник Орфографічний словник української мови
- зозулин — -а, -е. Прикм. до зозуля. || Такий, як у зозулі. Зозулині сльози — трав'яниста рослина з гронами дрібних зеленувато-жовтуватих квітів. ** Зозулин льон — те саме, що політрихум. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зозулин — Зозу́лин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зозулин — ЗОЗУ́ЛИН, а, е. Прикм. до зозу́ля. Листків зеленії вуста солодке шлють зітхання… І лічить радості літа зозулине кування (Сос., Солов. далі, 1956, 26); Левко.. Словник української мови в 11 томах