золяник

Золяни́к, -ка́

м.

1) Покупающій золу на мыльные заводы. Мнж.

2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести. Вас. 157.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me