зорявий
Зо́рявий, -а, -е
= зоряний. Зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90). Зоряве небо миготить. К. (О. 1861. IV. 151).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зорявий — див. світлий Словник синонімів Вусика