зорявий

Зо́рявий, -а, -е

= зоряний. Зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90). Зоряве небо миготить. К. (О. 1861. IV. 151).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зорявий — див. світлий Словник синонімів Вусика