зостарити

Зостарити, -рю, -риш

гл. = зістарити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла. Чуб. V. 927.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зостарити — зоста́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зостарити — див. зістарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зостарити — ЗОСТА́РИТИ див. зіста́рити. Словник української мови в 11 томах