1. Словник української мови Грінченка

зотліти

Зотліти, -лію, -єш

гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Гол. I. 196. Хусточка зотліла. Мл. л. сб. 277. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши. К. Іов. 38.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зотліти — зотлі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зотліти — див. зникати Словник синонімів Вусика
  3. зотліти — зітліти див. зотлівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зотліти — ЗОТЛІ́ТИ див. зотліва́ти. Словник української мови в 11 томах