1. Словник української мови Грінченка

зрабувати

Зрабува́ти, -бую, -єш

гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Чуб. V. 1087. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней. Опат. 25.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрабувати — зрабува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. зрабувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. 1》 Забрати силою. 2》 Придбати грабіжництвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрабувати — ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док. Словник синонімів української мови
  4. зрабувати — ЗРАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. 1. Забрати силою. — Пан скине щотяжчий податок зі своїх плечей та поставить на твої. Та й зрабують у тебе порося, в сусіда корову (Март., Тв., 1954, 184). 2. Придбати грабіжництвом. Словник української мови в 11 томах