1. Словник української мови Грінченка

зрадіти

Зраді́ти, -ді́ю, -єш

гл. Обрадоваться. Єв. Мр. ХIV. 11. «Вже козак твій назад іде». А козачка тому зраділа. Чуб. V. 1171. Пані зраділа. МВ. ІІ. 40. Як вгляділо я вас, так аж зраділо. Гліб. 1.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрадіти — зраді́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зрадіти — -ію, -ієш, док., без додатка, кому, чому, з кого – чого, розм. ким, чим. Відчути радість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрадіти — РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док. Словник синонімів української мови
  4. зрадіти — ЗРАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., без додатка, кому, чому, з кого — чого, розм. ким, чим. Відчути радість. Зраділи всі [звірі], що Лис такий моторний, Що буде їм вечеря і обід (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах