зривки
Зри́вки, -вок
ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me