зробка
Зро́бка, -ки
ж. брати гроші на зро́бку. Врать деньги подъ отработокъ. Землі в його нема, — бере гроші на зробку: уперед даєш, а послі він одробля. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me